роздвоєний

роздвоєний
-а, -е.
1) Дієприкм. пас. мин. ч. до роздвоїти.
2) у знач. прикм., перен. Який роздвоївся (у 2 знач.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Смотреть что такое "роздвоєний" в других словарях:

  • роздвоєний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • роздвоєний жолоб — Syn: роздвоєна римба …   Словарь синонимов металлургических терминов

  • роздвоєний кут — Зовнішній кут споруди з фасадами, які фланковані напівколонами, пілястрами або лопатками. Внаслідок цього основні стіни перетинаються у глибині і створюється враження, що кут западає у глибині …   Архітектура і монументальне мистецтво

  • роздвоєність — ності, ж. Властивість і стан за знач. роздвоєний 2) …   Український тлумачний словник

  • роздвоєна римба — Syn: роздвоєний жолоб …   Словарь синонимов металлургических терминов

  • роз... — Слова лемківськоі говірки з префіксом роз в більшості мають те саме звучання, що й в укр. літерат. мові, і відрізняються від них тільки наголосом, напр.: розахатися, розахкатися, розбагнений, роздав[лений], розбесідуватися, розбещений,… …   Словник лемківскої говірки

  • вилка — I и, ж. 1) тех. Деталь механізму, приладу, яка має роздвоєний кінець. Штепсельна вилка. 2) військ. Сукупність двох прицілів, з яких один дає недоліт, а другий – переліт снарядів, мін і т. ін. щодо цілі для наступного уточнення удару. 3) Положення …   Український тлумачний словник

  • жало — жа/ла/, с. 1) Гостра частина органа захисту або нападу деяких комах, якою вони жалять. 2) Хоботок деяких комах (комара, овода і т. ін.), яким вони колють і всмоктують кров. 3) Роздвоєний на кінчику язик змії, яким вона, як помилково вважається,… …   Український тлумачний словник

  • цільний — I а, е. 1) Який складається або зроблений з однієї речовини, з одного шматка чого небудь; суцільний. 2) перен. Який має внутрішню єдність, не роздвоєний; цілісний. || Прямий, стійкий, сильний (про характер, натуру). II а, е, діал. Влучний (у 1… …   Український тлумачний словник

  • гластівка — кы, ж. Вр. Ластівка; птах, що харчується денними комахами, з родини горобиних, хвіст роздвоєний …   Словник лемківскої говірки


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»